Зі збірки "AVE, Маріє!"
(Подаємо за виданням: Надія Кметюк "AVE, Маріє!". – Коломия: Вік, 1998 – с. 25-34)
Автоепіграф
О Маріє, Ти плачеш... А в синіх просторах
Вже архангели просять Тебе: возрадій!
Ти — воплочена Милість, я — ніжність й покора —
Простягаю до Тебе долоні надій.
БОГ Є ЛЮБОВ. РІЗДВО
О Різдво! Розпроміниться серце
Від Пречистого ймення: Любов.
Божа ласка і радість проллється
В тишу рідних домівок й церков.
Над вселенною — голуб надії —
Богодух. Над Христом — янголя.
Породілля крізь сльози радіє.
Пеленає святе Немовля.
Між зірками вчувається: АVЕ —
Чисте лоно Твоє і святе...
Коронація Божої слави —
Хай Дитятко Господнє росте!
О гармонія світла й молитви!
У сльозинці душі — промінець.
Бог прийшов, щоб весь світ возлюбити,
А Любов — це найвище з мистецтв!
***
Зірки посипались додолу,
Цілують Ангели сніги.
І заквітчавши душу кволу,
І затопивши береги,
Благословенна Небесами
Велика радість, мов ріка,
Тече Господніми світами –
В свічках, в молитвах та в зірках…
Прекрасні квіти на морозі:
Сапфір, рубіни та янтар
І перли, перли – срібні сльози
На Золотий падуть Вівтар.
О Небо!.. Небо, мов просфора,
Сьогодні ділиться на всіх.
О, душе бідна!.. Душе хвора!..
Молись Добру! Молись Красі!
Сніги… Дороги… Мрії сині…
Святиться звіздами Різдво.
Блаженні ті, що плачуть нині, -
Прийшов, прийшов на землю БОГ.
ХРИСТОВІ
Альфа і омега християнства.
Істина, дорога і життя.
Серця і душі моїх багатство —
Дівою народжене Дитя.
Я візьму Його із рук Мадонни —
Таємниче, світле, неземне,
Що зійшло у світ з святого лона
Й святістю наповнило мене.
О! Блаженство! І вже слів не треба.
Бо душа молитвою стає,
Я щаслива! В мене стільки Неба!
Хай святиться в нім ім'я Твоє!
***
«Камінь, що в мене кидають,
В чорнозем душі своєї ловлю.
Ростуть ломикаменем квіти —
Люблю Вас, Люблю Вас. Люблю».
о. Ярослав Лесів
Моя душа — як цей різдвяний сніг,
А серце — наче свічечка пречиста.
Святиться ніч... Тремтять святі вогні.
Вже моляться небесних сфер хористи.
І разом з ними молиться душа:
Ще хвилька, і зійде з Небес Спаситель!
І я заплачу квітами в віршах,
І буду всіх, як Він — ХРИСТОС, любити!
ХРИСТОВІ
Хай не буде, не буде сумна
Нова радість, яка не бувала.
Помолюсь на Дитятко... У снах —
Білий Янгол і зорі — хорали.
У литаври молитвенні б'є
Пріснотиша, різдвяна і сніжна.
Людська доня Тобі віддає
Зі сльозою повінчану ніжність...
«О, не плач, моя рідна! Не плач! —
Богородиця тихо промовить, —
З болю свічка горить! Не зола.
А над свічкою — безмір Любови!»
***
О дерево життя!.. Немов в колисці
Вселенна нині: народився БОГ!
Різдво! Пройшли віки — іконописці,
А вічною лишилась лиш Любов.
У Вифлеємських яслах — Серцевндець,
Пречиста Діва плаче, як й колись...
І серденько не може не молитись,
Бо в ньому радість з болем обнялись.
Воплочене Господнє Слово й Ласка —
Предвічний БОГ — маленьке Дитинча.
Не гасне з золотої диво-казки
Молитвою голублена свіча.
Іду по тернах... І несу ту свічку.
Над долею — Всевишнього покров.
І знов читаю на ХРИСТОВІМ личку
Високе милосердя і Любов.
МОЛЬБА
О Маріє, Ти плачеш?.. Я знаю ці сльози...
Чистота чистоті сповідається знов.
І різьблена терпінням, і бита морозом —
Я читаю в очах Твоїх вічну Любов.
О Маріє, Ти плачеш... Господнє Дитятко
Пеленають молитви Твої і мої.
Пастушки розплітають віночки колядок.
Моє серденько ж плаче співзвучно з Твоїм.
О Маріє, Ти плачеш... А в синіх просторах
Вже архангели просять Тебе: возрадій!
Ти — воплочена Милість, я — ніжність й покора —
Простягаю до Тебе долоні надій.
О Маріє, Ти плачеш... Неначе просфора,
Божа радість поділена нині на всіх.
Ще ніщо не віщує страждання і горя...
Усміхнися крізь сльози Господній Ясі!
***
Під тишею небесного склепіння
Пройшов пророк, нічого не втаїв.
Душа, різьблена болем і терпінням,
Перед Дитятком-Господом стоїть.
З волхвами поклоняється Дитяті:
Хто вірував і йшов, той вже — блажен.
В стаєнці — не в хоромах, не в палаті
Небесний ангел тишу береже.
Тремтять у тиші спогади болючі,
З Маріїних очей сльоза паде.
Благословен Твій біль! І Він — Грядучий
В ім'я Любови й Правди до людей!
МАТЕРИНСТВО
І Твоя сльоза, смиренна і солона,
Схрестила в тиші землю й небозвід,
Як плід Святого Духа й Твого лона
Благоволінням Неба сходив в світ.
А Ти Любов'ю Сина сповивала.
Розтанув Материнський біль і крик.
Полились з Неба янгольські хорали,
І Бог-Отець дививсь на Вас згори.
Дитинна радість сповнювала груди:
ХРИСТОС прийшов, щоб дати всім Життя!
Всемилістю відлунювало чудо
Господнього Його серцебиття.
Як найніжнішу Ніжність, Немовлятко
Горнула я, тулила до грудей...
Гойдала тишу музика колядок —
Святої ночі зроджувався день...
II
Матусенько моя, печальна сарно,
Голубко тиха, хвора і сумна...
В Твоїй світлиці — лагідно і гарно,
Бо нині Божий Син прийшов до нас.
Ти навколішках молишся і плаченій.
Я знаю: просиш щастя не собі...
Й Предвічний Бог у серденько дитяче
Приймає Твій святий, Твій вічний біль...
Свята ніч, тиха ніч 1998 року Божого.
***
Принеси мені свяченої водиці,
Таточку, будь ласка , принеси.
Я тихенько плачу... Мені сниться
Ангельських пісень квітуча синь.
Доброта Твоя, як білий ангел,
Промокне сльозу і кров із ран...
Вчора – тиха ніч і Божий Агнець,
Нині – Водохрестя, мій Йордан.
О, яка ж то милість доокола,
І високе сонце – в небсах.
Добре, що молитва – понад болем!
Від Отця летить до Сина Птах.
Принеси мені свяченої водиці,
В водохресну днину принеси.
Чуєш: люд хрещений веселиться –
В білих шатах йде Господній Син.
І душа із Господом в єднанні,
Чистою луною глас Отця.
Божий Син хрещається в Йордані,
Щоб надію дати всім серцям.
Серденька мого удари хворі
Коронує Голуб-Богодух,
І злітають ввись пісні прозорі –
Хай ніколи з горя не впадуть!!!
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 10438 раз. Голосов 15. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гимн России, старый проект на конкурс - Андрей Рюрик *Когда речь идет о таком жанре как "гимн", то соответствующий текст должен отвечать пониманию различных категорий населения, обозначая то общее, что может их объединять. Для читателей этого сайта такое понятие - Бог. Для многих других категорий граждан объединяющим началом могут представляться различние иные ценности, включая так называемые "общечеловеческие ценности". При этом, обычно забывается, что все эти ценности возникли в древние времена на чисто религиозном мировоззрении. "Человеческие ценности без Бога" - очень недавнее "изобретение", которое, однако, всегда с неизбежностью приводило к катастрофическим результатам. (Начиная от французской революции 18 века и кончая коммунистической и фашистской катастрофами 20 века). Разумеется, понятие веры в Бога подразумевает полную свободу выбора того или иного мировоззрения, включая атеистическое. Без такой полной личной свободы выбора невозможно создать благополучное общество. Поэтому вера в Высший Абсолют - гораздо более демократична, чем, например большевизм или фашизм. Эта вера (а не отдельно взятые конфессии) никому ничего не запрещает. Она дает человечеству большую свободу, чем любая политическая доктрина, партия или даже "самая правильная конфессия". И пусть попробует кто-либо против этого возразить или оспорить это.
(Я, конечно, понимаю, что без объединения в "конфессии" отдельным людям очень трудно было бы ощущать Бога, поэтому не следует меня воспринимать как "врага всяческих конфессий". Это был бы полный абсурд).
